09 жовтня підчас Божественної Літургій в часі проповіді відійшов у вічність о. Ігор Регусевич.
Розпорядок заупокійних Богослужінь в церкві Воздвиження Чесного Хреста Господнього:
09 жовтня о 21:00 – Священичий Парастас.
10 жовтня о 10:00 – Заупокійна Літургія та Панахида.
Після Божественної Літургії тіло о. Ігоря відправиться до родинного села (с. Черниця, вул. Шкульна 3, Миколаївський р-н Львівської обл.)
11 жовтня о 11:00 Заупокійна Літургія та Чин Священничого похорону(церква Успіння Пресвятої Богородиці с. Пісочна Миколаївський р-н Львівської обл.).
Довідка: о. Ігор народився 18 серпня 1967 р.Б. с. Пісочна на Львівщині. В 1997 році закінчив Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний інститут.
Рукоположений в сан ієрея Єпископом Іренеєм (Біликом), ЧСВВ в м. Івано-Франківську на парафії Царя Христа при монастирі оо. Василіян дня 12 ківтня 1999 р.Б. З 2002 р.Б. душпастрював на теренах Івано-Франківської Єпархії УГКЦ (с. Маріямпіль, Галицького протопресвітеріату). З 2008 р.Б. душпастирював на теренах Бучацької Єпархії.
Отримала свого провідника Бучацька Єпархія Української греко-католицької церкви, яка впродовж чотирьох років була без очільника. Ним став ієромонах Дмитро Григорак. 18 вересня 2011 року в Катедральному соборі Святих апостолів Петра і Павла у Чорткові відбувся чин інтронізації нововисвяченого владики Дмитра на Єпарха Бучацького. Літургію очолив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. У своєму зверненні він виокремив завдання, які стоять перед новим Єпархом.
На Тернопільщині посеред каменю – нерукотворний образ Ісуса Христа
06.09.2011
Окрім Зарваниці та Почаєва, на Тернопільщині є ще один, не надто відомий, проте від цього не менш важливий у карті паломників центр – село Рукомиш під Бучачем.
На невеликій території одразу кілька чудотворних місць – це і монастир Гроба Господнього, чудодійне джерело з травертинових скель та найголовніше – нерукотворний образ Ісуса Христа – просто посеред кам’яної глиби. Це чудо з’явилось у період Другої Світової війни. Люди масово втікали з села, а ті хто не зміг – ховались у скелях.
Бучацький замок – одна з найбільших окрас Тернопілля
05.09.2011
Тернопільщина – найбагатший історією край в усій Україні. Туристи з усіх куточків світу у нашу область охоче їдуть впродовж цілого року, адже третина усіх замків держави знаходиться саме у нас. Серед них 32 вже внесено у реєстр. Проте значна частина фортець і досі залишається маловідомими.
Вже розкручена історична пам’ятка архітектури – Бучацький замок – одна з найбільших окрас Тернопілля. Він з’явився кілька століть тому завдяки поміщицькій родині Бучацьких.
Нещодавно юний Бучачанин Тарах Хомут встановив новий світовий рекорд із відтискання від землі у кількості 1500 повторів на протязі 2,5 годин. Це досягнення є великою радістю для всього нашого краю та України загалом. Але для його реєстрації у «Книзі рекордів Гіннеса» потрібні кошти у сумі 30000 гривень.
Вчора 18 липня про Тараса знімали сюжет журналісти телеканалу «Інтер», а сьогодні «1+1», численні статті та різного роду матеріали вже наповнили інформаційний простір про юного рекордсмена і є надія, що такий талант не залишиться без підтримки громадськості, як духовної так і матеріальної.
Завдяки Вікторові Ющенку в незвичайному місці постане незвичайний пам’ятник
02.07.2011
Надовго запам’ятається жителям села Рукомиш Бучацького району, що на Тернопільщині, храмове свято, яке відбулося минулої неділі. Насамперед тому, що участь у духовних урочинах стародавньої Свято–Онуфріївської церкви брав третій Президент, лідер партії «Наша Україна» Віктор Ющенко.
«Хресна дорога ненародженої дитини» Ще не народився, а вже зазнав смерті…
28.04.2011
В останні тижні Великоднього посту прихожани костелів Бучацького району мали можливість почути та брати участь у розважанні Хресної Дороги у виконанні дітей. Її темою стала проблема аборту, яку ще по іншому називають «тихою війною проти людства, котра не має оборони».
Наше життя закінчилось там де й воно почалося – в лоні матері. Та нажаль сучасний світ диктує зовсім інші правила гри, які ангажуються під призмою добра, зручності, комфорту. Проводячи паралелі з Радянським Союзом бачимо, що питання аборту сьогодні вже ніхто не приховує, ато й гірше, давно вже не викликають подиву такі «медичні процедури». Але ж з моменту зачаття у лоні матері зароджується нове життя, а не зародок, який можна вишкрябати та викинути разом з використаним санітарським приладдям.